Поезія - це стан її душі

     Софію Максимівну Страшевську знають в райцентрі, як чудову маму двох прекрасних доньок Світлани та Наталки, знають її, як турботливу і люблячу бабусю та прабабусю. Софія Максимівна цікавий і мудрий співрозмовник. Нову не знану для мене  пані Софію я відкрила вже багато років тому, коли до бібліотеки прийшла дуже симпатична, привітна і комунікабельна  жіночка. На її прохання почитати щось для душі я запропонувала чимало творів класики та сучасних авторів. У відповідь наша відвідувачка стала не лише переповідати про що той чи інший твір, а й розповідати цікаві  біографічні факти з життя письменників. А поетичні твори цитувала напам’ять. Ось з цих пір я пізнала Софію Максимівну зовсім з іншого боку. Скажімо,  від того часу зав’язалися теплі дружні стосунки. На наше запрошення брати участь у літературних заходах вона відгукнулась із задоволенням.

      Щоб так читати поезію, як читає пані Софія, мабуть, треба її любити, жити нею, адже кожен  віршований рядок  у її виконанні звучить виважено з любов’ю, смутком і радістю. Складається таке враження, що поезія завжди поруч із нею і на всі випадки життя. Вона живе в душі цієї скромної людини і оселилася вже там ще з дитинства.

      Софія Максимівна оптимістично і по філософськи дивиться на події, що відбуваються в Україні, співпереживає, бо, вона є патріотом своєї країни. І на відміну від людей її віку, які виховувалися і зростали в радянському суспільстві, цитує твори українських класиків, і лише українською мовою і це не означає, що вона не знає російських поетів і не любить їх поезію. Популяризує своє українське слово, рідніше, доступніше і миліше серцю. Бо переконана,  що «Своя сорочка ближче до тіла, а рідна мова – до душі», тож і слово Боже має звучати українською. В її пам’яті відклалися не лише вірші  юності, сьогодні вона з задоволенням читає поезію наших місцевих авторів: Олени Чабан, Надії Міндер, Валентини Клюнтер, Петра Сачука , Миколи Курилюка. А як звучить поезія Ліни Костенко,Олександра Олеся, Ганни Чубач  у її виконанні !..  Мабуть, якби кожен автор  зміг почути, як читає Софія Максимівна його твори, гордився, що саме його збірочка потрапила до  її рук. Зі слів самої читачки, поезія допомагає жити, бо в житті здолала чимало труднощів, побутових проблем, пережила біль втрати і смутку, відчула жагу кохання і материнської любові. В кожному творі знаходить те, що їй імпонує найбільше.

      Про Вас, шановна Софіє Максимівно, можна сказати словами літературних критиків «Залюблена в поезію» від себе добавлю закохана в життя і дуже цінує кожну його мить, використовує з користю кожну хвилину. Ваша доля схожа на тисячі українських жіночих доль, але Ви зуміли зберегти теплий вогник любові, який постійно горить у ваших очах. Бо в  вашій душі  поєдналося велике духовне начало з неповторною аристократичністю зовнішньої вроди.

Brovchyk Club
Brovchyk Club
Годинник
Ми на карті
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Наше опитування
Оцініть роботу Старовижівської бібліотеки
Всього відповідей: 75
Друзі сайту
  • Блог Старовижівської центральної районної бібліотек
  • Блог Старовижівської дитячої бібліотеки
  • Блог бібліотеки-філії села Кримне
  • Блог бібліотеки-філії села Мизове
  • Блог бібліотеки-філії села Сереховичі
  • Партнери
    офіційний сайт уба
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0